ЕКЗОТИЧНІ ХВОРОБИ: ЧИ ІСНУЄ НА СУМЩИНІ РИЗИК ІНФІКУВАТИСЯ ГАРЯЧКОЮ ЗАХІДНОГО НІЛУ ТА ІНШИМИ НЕБЕЗПЕЧНИМИ РІДКІСНИМИ ІНФЕКЦІЯМИ
Про це розповіла під час брифінгу в.о. генерального директора Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб Ірина КУПРІЄНКО
«Попри свою нібито екзотичність ці захворювання, на жаль, можуть розповсюджуватися і в нашій країні. Більше того, пацієнти з гарячкою (або лихоманкою Західного Нілу) реєструвалися в Україні і цього року», – говорила Ірина Купрієнко.
За її словами, головним джерелом і резервуаром гарячки Західного Нілу в природі є птахи (переважно перелітні), у крові яких високі концентрації вірусу циркулюють від 14 до 200 днів. Переносники захворювання – певні види комарів, що інфікуються під час харчування кров’ю птахів, а потім з укусами можуть інфікувати тварину або людину. Від людини до людини вірус не передається.
Найчастіше передається людині через укуси комарів. Вона може викликати лихоманку та висипання на шкірі, а в тяжких випадках – запалення мозку та його оболонок. Найчастіше хворіють на гарячку Західного Нілу влітку та восени.
Хоча до 80 % людей переносять хворобу безсимптомно, повідомляють в Центрі громадського здоров’я МОЗ України, у 20% хворих може виникати:
- різке підвищення температури;
- головний біль;
- біль у горлі, м’язах, суглобах та спині;
- слабкість;
- нудота та діарея;
- висипання на тілі;
- збільшення печінки та селезінки;
- ураження нервової системи, зокрема менінгіт, енцефаліт, ознаки ураження головного мозку (розлади свідомості, парези, паралічі).
Специфічного лікування захворювання не існує, як і дієвої вакцини.
Групами ризику інфікування вірусом гарячки Західного Нілу є особливо особи, які проживають біля водних об’єктів, працівники тваринницьких господарств і птахоферм. В осередках міського типу – мешканці будинків з підтопленими підвальними приміщеннями.
До груп ризику належать також мисливці, лісники, туристи, військовослужбовці, які перебувають у польових умовах у мирний час або при веденні бойових дій на території природних осередків.
«Про те, що на Сумщині циркулює вірус гарячки Західного Нілу нам відомо давно. Перше природне вогнище цього захворювання в регіоні було виявлено ще у 1985 році в Путивльському районі. Відслідкувати захворювання людей на той час було неможливо. І коли така можливість з’явилась, з метою більш детального вивчення ситуації, у 2010-2011 роках нашою установою проводилось дослідження поширення інфекції в різних районах Сумщини. Серед обстежених були як хворі з лихоманкою нез’ясованого походження, так і здорові люди, які відмічали укуси комарами. Результати досліджень показали, що серед обстежених кожна сьома людина мала антитіла до збудника гарячки Західного Нілу, тобто була інфікована в різний період життя. Це підтверджує факт циркуляції вірусу Західного Нілу в нашому довкіллі, – розповіла в.о. генерального директора Сумського обласного центру контролю та профілактики хвороб. – І хоча на сьогодні випадки захворювань людей на гарячку Західного Нілу в Сумській області офіційно не зареєстровані, але однозначно стверджувати про їх відсутність немає підстав. Захворювання можуть ховатись під маскою гострих респіраторних інфекцій».
За її словами, в Україні з початку серпня цього року зареєстровано 41 лабораторно-підтверджений випадок захворювання на гарячку Західного Нілу, а з початку року – 50 випадків. У літній період хворобу діагностували в Києві та Київській області, і один випадок зареєстровано в Полтавській області. 3 людини померли. Також зареєстровані випадки ГЗН в Хмельницький області.
Як уберегтися від захворювання?
- Використовуйте репеленти: Наносите репеленти на відкриті ділянки тіла перед виходом на природу.
- Одягайте захисний одяг: Віддавайте перевагу одягу з довгими рукавами, штанам, головним уборам.
- Встановлюйте москітні сітки: Захистіть своє житло від комарів за допомогою москітних сіток.
- Уникайте місць скупчення комарів: Намагайтеся уникати прогулянок у місцях з високою травою, біля водойм у години активності комарів, якщо ви недостатньо захищені.
Вакцинації від гарячки Західного Нілу немає, як і специфічного лікування. Однак, дотримання простих правил профілактики допоможе захистити вас та вашу родину від цієї небезпечної хвороби.
Ще одним екзотичним для України захворюванням, випадки якого все ж були зареєстровані в Україні є Віспа мавп.
«Випадки захворювання на віспу мавп досі виникають в деяких районах Африки, де переважають тропічні вологі ліси. Вірус віспи мавп схожий з натуральною віспою людини – хворобою, яка була повністю викоренена в 1980 р. Хоча віспа мавп протікає набагато легше, вона може привести до фатального результату», – говорила Ірина Купрієнко.
- Вірус віспи мавп в основному передається людині від диких тварин, таких як гризуни і примати. Його вторинне поширення шляхом передачі від людини людині носить обмежений характер.
- Віспа мавп, як правило, проходить самостійно, симптоми тривають від 2 до 4 тижнів. Можливий тяжкий перебіг. Останнім часом летальність випадків становить близько 3-6%;
- Віспа мавп передається при тісному контакті з інфікованою людиною або твариною, або з матеріалом, зараженим вірусом;
- Вакцини, які використовували під час програми ліквідації натуральної віспи, зараз забезпечують захист від віспи мавп. Також були розроблені новітні вакцини, одна з яких була схвалена для профілактики віспи мавп.
«Віспа мавп, як правило, проходить самостійно, і симптоми тривають від 2 до 4 тижнів. Важкі випадки частіше зустрічаються серед дітей і мають зв’язок з тривалістю контакту з вірусом, станом здоров’я пацієнтів та характером ускладнень», – повідомила спікерка.
У 2022 році було виявлено три випадки за весь сезон. Пацієнти були проліковані, з ними все нормально. Тепер вірус трішки змінився.
Якщо раніше він циркулював, умовно, в Демократичній республіці Конго і найчастіше передавався серед спільноти чоловіків, які мають секс з чоловіками, то тепер реєструються випадки, коли він передається в сім'ях, передається гетеросексуальним шляхом. Також реєструються внутрішньолікарняні спалахи саме серед медичних працівників. Це не зовсім характерно для тієї віспи мавп, яка була у 2022 році, і саме тому Всесвітня організація охорони здоров'я оголосила надзвичайну ситуацію, бо бачить достатньо суттєве зростання кількості таких випадків на території Африканського континенту.
Україна у 2023 році отримала вакцину від Європейського Союзу проти мавпячої віспи, і у нас було вакциновано 6100 пацієнтів, серед яких медичні працівники, які працюють в інфекційних відділеннях.
В 2023 році не було виявлено хворих на віспу мавп. В Україні є діагностичні спроможності, є можливості управляти цією інфекцією, але ризик її поширення як на території України, так і на території Європейського Союзу для населення оцінюється як низький.
Наявний спалах мавпячої віспи є незвичним не лише через значний ріст випадків, але й через те, що в багатьох випадках виявлені пацієнти не подорожували до цього та були розділеними значними відстанями. Це може означати приховану передачу серед населення, як-от від безсимптомних випадків, адже в нормі віспа мавп є ендемічною для окремих країн Африки.
Мандрівники до країн Західної Африки, ендемічних з MPXV, повинні уникати контактів з тваринами, що можуть бути носіями хвороби (гризуни, сумчасті тварини, примати), утримуватися від вживання м’яса диких тварин. Необхідно дотримуватись гігієнічних норм, належної безпеки харчових продуктів та питної води. У разі появи будь-яких симптомів захворювання під час подорожі або після повернення необхідно терміново звернутися по медичну допомогу.
Детальніше дивіться у відео: https://youtu.be/D_pplJdsXHU
