КАРАНТИННІ НЕДРУГИ - КАРТОПЛІ
Картопля – цінний продукт харчування. З неї готують безліч різних страв. Завдяки високому вмісту крохмалю, вітамінів, незамінних амінокислот, мінеральних та інших сполук вона значною мірою забезпечує потребу людини в поживних елементах.
Більшість картоплі щорічно висаджують у фермерських господарствах, на городах і дачних ділянках. Хоч на частині площ і збирають досить високі врожаї бульб, на переважній більшості, особливо приватних ділянках, при вкладанні великої праці урожайність не перевищує 120-150 ц у перерахунку на гектар. Це в той час коли сучасні сорти картоплі повинні забезпечити врожай бульб не менше 250-300 ц.
Причин такого стану чимало. Одна з них те, що картопля належить до культур, що сильно уражуються різними хворобами та шкідниками, в тому числі і карантинними. Зареєстровано карантинні організми, які уражують картоплю. Це золотиста та бліда картопляна нематода.
При зараженні рослин картоплі глободерозом (дане захворювання викликають два близькі види цисто утворюючих нематод: золотиста картопляна нематода та бліда нематода) відразу помітна затримка росту, що проявляється вогнищами. Хворі рослин утворюють декілька тонких стебел, мають дрібне листя, яке передчасно жовтіє при цьому хлороз починається з нижніх листків і поступово охоплює весь кущ. В’янення листків відбувається на початку літа і співпадає з фазою бутонізації-квітування. Часто листя відмирає. У цей період на корені помітні дрібні білі чи золотисті цисти. В сильно заражених вогнищах помітна вирідженість посівів. При високому заселенні цистами коренів уражені рослини, щоб отримати поживні речовини і води для свого розвитку, утворюють масу дрібних корінців, тобто спостерігається так звана «бородатість» кореневої системи.
Основним джерелом розповсюдження картопляної нематоди є частинки ґрунту, що прилипали до садивного матеріалу, тари, сільгосп інвентаря, транспортних засобів та взуття людини. Можливе також перенесення дощовими водами та вітром.
Аби не допустити проникнення збудника хвороби у зони, вільні від картопляної нематоди, землекористувачам необхідно дотримуватись таких заходів: на території де запроваджено карантинний режим не можна використовувати продовольчу картоплю на насіння; забороняється вивозити заражений посадковий матеріал з грунтом з територій розповсюдження захворювання, такий посадковий матеріал обов'язково повинен пройти фітосанітарні процедури, які проводять наші спеціалісти, а вивозити його дозволено тільки при наявності карантинного сертифіката, який засвідчує відсутність карантинних організмів; використовувати гній з карантинних господарств дозволяється тільки на заражених ділянках; бадилля та бур’яни із заражених площ слід обережно видаляти та знищувати.
На практиці в боротьбі з нематодами широкого застосування набули агротехнічні заходи. Перш за все рекомендовано включати в сівозміни зернові, зернобобові, технічні культури, овочеві (крім пасльонових) та трави, а також чорний пар. Одним з основних заходів недопущення подальшого розповсюдження картопляної нематоди, а також зниження ступеня ураженості на присадибних ділянках є обов’язкове чергування культур з таким розрахунком, щоб картопля поверталась на попереднє місце не раніше ніж через 4 роки.
Другим ефективним заходом є впровадження в виробництво нематодостійких сортів картоплі.
Одне з найнебезпечніших захворювань картоплі – бура гниль. Її збудник – бактерія Ralstonia solanacearum є карантинним об'єктом на всій території України.
Розвиваючись збудник хвороби призводить до різкого зниження польової схожості бульб, їх значного відставання у рості, зменшення кількості стебел у кущі, падіння врожайності, загнивання і загибелі овочів від хвороби в полі чи при зберіганні.
Основним джерелом бурої бактеріальної гнилі є заражений ґрунт, у якому збудник може зберігатися тривалий час. У бульби нового врожаю бактерія проникає через пошкодження на коренях і стеблах, а також через продихи. Поширенню хвороби на ділянці сприяють комахи та нематоди. Захворювання особливо інтенсивно розвивається в умовах підвищеної вологості ґрунту. Проникнувши в надземні частини рослини, бактерії швидко розмножуються, потрапляють у судини і заповнюють їх бурою слизистою масою.
Перші ознаки ураження хвороби на картоплі з’являються у фазу цвітіння — початку формування бульб. Це в’янення частини стебла або однієї сторони листка з втратою тургору вдень та з відновленням його вночі. Рослини раптово в’януть, листки жовтіють і зморщуються, а черешки листків і стебла поникають. Але зашвидкого в’янення колір листя майже не змінюється, а лише пізніше стає бурим. Типовою ознакою для бурої гнилі є характерне потемніння судин провідної системи від світло-жовтого до інтенсивно-коричневого кольору. На поперечних зрізах судини мають бурий колір, а під час сильного розвитку при надавлюванні з них витікає тягуча брудно-бура рідина. При витримуванні зрізу інфікованого стебла у воді спостерігається спонтанне витікання білого чи світло-жовтого бактеріального слизу. Таке виділення є характерною ознакою бурої гнилі й не зустрічається в інших бактерій-патогенів картоплі.
Щоб запобігти розповсюдженню бурої гнилі, необхідно дотримуватись таких правил :
- не саджати картоплю на уражених ґрунтах;
- висаджувати здоровий посадковий матеріал;
- вирощувати стійкі сорти картоплі;
- дотримуватись сівозміни (пшениця, багаторічні трави, зернобобові, вико-вівсяна суміш, буряки. Погані попередники – капуста, морква, томати, цибуля);
- насіннєві бульби восени озеленити;
- перед посадкою обов'язкова обробка протруйниками;
- прополювати бур'янів;
- викопувати повністю стиглу картоплю, просушувати її.
Для вчасного виявлення вогнищ карантинних організмів та запобігання їх подальшому розповсюдженню спеціалісти відділу карантину рослин Управління фітосанітарної безпеки систематично проводять обстеження насаджень картоплі. Це дає змогу отримати інформацію про наявність таких організмів на певній території, визначити їх чисельність, динаміку розвитку і, відповідно, планувати карантинні заходи, першочерговим з яких є карантинний режим.
Головний спеціаліст відділу фітосанітарних заходів на кордоні управління фітосанітарної безпеки Головного управління Держпродспоживслужби в Сумській області
Юрій Лебедка
