СУМЩИНА РАЗОМ З УСІЄЮ ДЕРЖАВОЮ ВІДЗНАЧАЄ ДЕНЬ ПАРТИЗАНСЬКОЇ СЛАВИ УКРАЇНИ
Участь у покладанні квітів до Меморіалу партизанської слави в м. Суми взяв заступник голови облдержадміністрації Вячеслав ПЕЧЕНЕНКО
«Ця дата увійшла в календар державних свят як символ нескореності духу та волелюбності українського народу у боротьбі з ворогом та прагненні вільно жити на своїй рідній землі, – зазначив Вячеслав Печененко. – У роки Другої світової війни Сумщина стала осередком народного спротиву фашистським загарбникам. Як свідчать дані Сумського обласного архіву, в 11 районах області, особливо в північній її частині, з перших же днів окупації спалахнуло полум’я партизанської боротьби».
За його словами, партизанами ставали місцеві жителі (партизанські загони Ковпака і Руднєва) та військовослужбовці, що потрапили в оточення. Одним із перших розпочав свою бойову діяльність, спираючись на допомогу населення, Путивльський партизанський загін під командуванням Сидора Артемовича Ковпака. Саме йому випало відіграти провідну роль в подальшому розгортанні партизанського руху на Сумщині.
«Ми, нащадки патріотів, пишаємось тим, що живемо на славетній землі. Наші земляки і сьогодні стоять на сторожі українських кордонів, на захисті інтересів цілісної та неподільної України, вільної Сумщини у складі суверенної унітарної держави. Ми продовжуємо нашу боротьбу за незалежність. І у цьому році прийнятий Закон України про національний спротив, – наголосив заступник голови облдержадміністрації. – Переконаний, що лише єдиною і злагодженою позицією ми зможемо забезпечити мир і спокій, закріпити статус європейської держави та право вільно обирати свій шлях».
Партизан-розвідник Михайло ПОДИК пригадав, як у роки юності виконував бойові завдання з розвідки і отримав тяжке поранення.
«Тоді мені сказали в госпіталі, що моє життя було на волосині. Але медики врятували. І сьогодні, через більше ніж 80 років, я згадую ті дні, бо не дають їх забути старі рани, які з роками почали боліти, – говорив він. – Я бажаю сучасним дітям жити мирно на своїй землі, не знати того, що знали ми, й не втрачати свої життя та життя своїх рідних у боротьбі з ворогом».
