У ГОЛУБІВСЬКОМУ ЛІЦЕЇ ВІДКРИЛИ МЕМОРІАЛЬНІ ДОШКИ НА ЧЕСТЬ ДВОХ ГЕРОЇВ
28.08.2026 року у Голубівському ліцеї Садівської сільської територіальної громади відбулася особлива й водночас надзвичайно болюча подія — урочисте відкриття меморіальних дошок на честь двох випускників ліцею, які віддали найдорожче — своє життя — за свободу та незалежність України.
На фасаді рідного навчального закладу відтепер назавжди залишаться імена Сергія Анатолійовича Шевченка та Богдана Олексійовича Маняка. Двоє різних за віком, життєвим досвідом і долею, але об’єднаних одним — любов’ю до своєї Батьківщини та готовністю захищати її до останнього подиху.
Сергій Шевченко — народився 15 листопада 1988 року. Своє життя присвятив службі та захисту України. 16 квітня 2026 року Сергій загинув, виконуючи бойове завдання. Йому назавжди залишилося 37 років.
Богдан Маняк народився 19 липня 2003 року. Ще зовсім молодим він став на захист рідної землі. 13 липня 2025 року Богдан загинув, захищаючи суверенітет і незалежність України. Йому було лише 22. Життя, яке тільки починалося, обірвала війна. Але його мужність і подвиг назавжди залишаться в пам’яті тих, хто його знав.
Цього дня у стінах рідного ліцею зібралися рідні, педагоги, учні, друзі, військові капелани Національної Гвардії України, односельці та представники громади. Тут, де колись Герої навчалися, мріяли, будували плани на майбутнє, сьогодні звучали слова вдячності та скорботи.
Особливо символічно, що меморіальні дошки встановлено саме на стінах ліцею. Щодня повз них проходитимуть діти, і кожен погляд на ці імена нагадуватиме: мирне небо, можливість навчатися, працювати, мріяти й просто жити — це те, за що наші Захисники віддали свої життя.
Під час заходу присутні хвилиною мовчання вшанували пам’ять Сергія та Богдана, поклали квіти до меморіальних дошок. У спогадах і словах рідних та близьких оживали моменти їхнього життя — такими, якими вони були до війни: рідними синами, друзями, учнями, людьми зі своїми мріями та планами.
Меморіальна дошка — це не просто пам’ятний знак. Це відкрита сторінка історії, яка щодня нагадуватиме про ціну нашої свободи. Це обіцянка пам’ятати. Пам’ятати не лише імена, а й життя, яке стояло за ними.
Сергій і Богдан назавжди залишаться частиною історії Голубівського ліцею та Садівської громади. Їхні імена житимуть у серцях рідних, друзів, учителів, учнів та всіх мешканців громади.
Вони віддали своє життя, щоб Україна жила.
Наш обов’язок — пам’ятати.
Наш обов’язок — берегти їхню пам’ять.
Наш обов’язок — зробити все, щоб їхня жертва не була забута.
Вічна слава Героям!
Вічна пам’ять Сергію Шевченку та Богдану Маняку!
Герої не вмирають!
Слава Україні!
